Иллюстрации к книге "Гайдамаки", Т.Г. Шевченко. 1886 г.
Представляем вам следующую статью из цикла "Иллюстрации к антикварным книгам". В этот раз мы познакомим вас с иллюстрациями к книге "Гайдамаки", выпущенной в 1886 году издательством Суворина. Рисунки были выполнены талантливым украинским живописцем Афанасием Георгиевичем Сластеном, который с поразительной точностью и душевностью изобразил ключевые моменты поэмы великого кобзаря.
(Антикварную книгу "Гайдамаки" вы можете приобрести в нашем магазине)
ИЛЛЮСТРАЦИИ К КНИГЕ ГАЙДАМАКИ
Сини мої, гайдамаки! Світ широкий, воля, Ідіть, сини, погуляйте, Пошукайте долі.
Була колись шляхетчина, Вельможная пані: Мірялася з москалями, З ордою, з султаном.
Яремо, герш-ту! Хамів сину! Піди кобилу приведи, Подай патинки господині, Та принеси мені води.
А на ліжку... ох, аж душно, Білі рученята, Розкидала, розкрилася, Як квіточка в гаю.
«Одчиняй, проклятий жиде! Бо будеш битий, одчиняй!» Ламайте двері, поки вийде. Вікна посипались. Стривай!
«Не жартую, давай гроші!» «Де мені їх взяти? Ні шеляга! я панською, Ласкою багатий».
«Сідай же й ти коло мене». Сів та й обнялися. «Серце моє, крихто моя». Знову полилися.
Кропи його! отак! холоне, Мерщій же приском посипай! Що! скажеш, шельмо! І не стогне!
Ляхи пропали... чуть жива, Пропала з ними і Оксана.
Гетьмани, гетьмани, якби то ви встали, Встали, подивились на той Чигирин, Що ви будували, де ви пановали, Заплакали б тяжко, бо ви б не пізнали, Козацької слави убогих руїн.
Сю ніч погуляєм, Ляхів погойдаєм, Та так погуляєм, Що аж пекло засміється.
Задзвонили в усі дзвони, По всій Україні, Закричали гайдамаки: "Гине шляхта, гине!"
«Ні, погано... стривай лишень... Пиши Галайдою».
Питається у хлопчика: «Що, титаря вбили?» «Ба ні, дядьку; батько казав, Що його спалили.»
А серед базару, Стоїть Гонта з Залізняком, Кричать: "Ляхам кари!!"
Всі танцюють, — а Галайда, Не чує, не бачить. Сидить собі кінці стола, Тяжко, важко плаче.
«Признавайся! я все знаю, Де діли Оксану?» Махнув ножем. «Ховай Боже!» «Я тебе сховаю!»
"Я сирота, з Вільшаної, Сирота, бабусю, Батька ляхи замучили, А мене, — боюся.."
Аж ось ведуть гайдамаки, Ксьондза єзуїта, І двох хлопців. "Гонто! Гонто! Оце твої діти."
Через базар переходить, Став, розрива купу, Ляхів мертвих, шука когось, Нагнувся, два трупи.
Поклав обоїх; із кишені, Китайку виймає. Поціловав мертвих в очі, Христить, накриває.
Столітнії очі, як зорі, сіяли, А слово за словом сміялось, лилось; Як ляхи канали, як Сміла горіла... Сусіди од страху, од жалю німіли...
Могила Т.Г. Шевченко. 1886 г.
--------------------------------------------------------------------
Другие статьи из серии "иллюстрации к книгам":
Иллюстрации к пятитомнику "Русская история с древнейших времен". 1914 г.
Русский флот в фотографиях. Иллюстрации к альбому 1905 г.
Иллюстрации к книге "Москва в её прошлом и настоящем", 1911 г.
Живопись в России конца 19 века, картины из альбома к журналу "Нива"
Иллюстрации к эротической энциклопедии "Bilder Lexikon", 1931 г.
